Яйцепос (трикнижжя)

ЩОСЬ П'ЯТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ШОСТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ СЬОМЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ВОСЬМЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ДЕВ'ЯТЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ ДЕСЯТЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ ОДИНАДЦЯТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАНАДЦЯТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИНАДЦЯТЕ – кн. 3, стор. ... 
  
ЩОСЬ ЧОТИРНАДЦЯТЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТНАДЦЯТЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ ШІСНАДЦЯТЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ СІМНАДЦЯТЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ ВІСІМНАДЦЯТЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАДЦЯТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАДЦАТЬ ШОСТЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ СОРОКОВЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ СОРОК ПЕРШЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ СОРОК ДРУГЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ СОРОК ТРЕТЄ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ – кн. 2, стор. ... 
ЩОСЬ СОРОК П'ЯТЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ СОРОК ШОСТЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ СОРОК СЬОМЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ СОРОК ВОСЬМЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТИДЕСЯТЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТЬДЕСЯТ ПЕРШЕ – кн. 1, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТЬДЕСЯТ ДРУГЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТЬДЕСЯТ ТРЕТЄ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТЬДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТЬДЕСЯТ П'ЯТЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТЬДЕСЯТ ШОСТЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТЬДЕСЯТ СЬОМЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТЬДЕСЯТ ВОСЬМЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ П'ЯТЬДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ – кн. 3, стор. ... 
ЩОСЬ ШІСТДЕСЯТЕ – кн. 3, стор. ... 
Післямова вишуканого пройдисвіта – кн. 3, стор. ... 
ДОПОВНЕННЯ
Цитати, невідомо для чого зібрані Автором Терентопських хронік – кн. 3, стор. ... 
  
ЯЙЦЕПОС, або Забавні хроніки підпільного королівства поблизу Харкова
 
Нібито химерна, бешкетна й курйозна спроба ушкварити чарівно-лицарський, так би мовити, епос. З детективною, м'яко висловлюючись, фабулою. Для благодушного й поблажливого читача, обдарованого почуттям гумору. Читача, не спотвореного надмірною солідністю та снобізмом. 
У трьох книгах
«Забавні хроніки підпільного королівства поблизу Харкова» є пародією на поки ще не написаний роман-епопею «Королівські підпілля хронічної забави» поки ще не народженого (і достеменно невідомо, чи народиться він взагалі коли-небудь) пописувача Вільяма Корнійовича Переперденка-Дупського. 
Автор присвячує цей твір... Ну, деякі письменники присвячують свої книги яким-небудь людям; чому б і Авторові цієї писанини не присвятити її комусь. Так отож Автор присвячує цей твір... Еее... Кому б... Може цьому... Або тій... Втім... Гм... Якби був один або одна гідні присвяти, а то... Спробуй вибрати... А, та гаразд! Автор присвячує цей твір усім хорошим людям. 
  
Книга перша. СТРАХОВИСЬКА ТА ІНШІ ГРОМАДЯНИ
 
 
Я знаю, є ця земля, де все чудно й не так, як тут; але до цієї землі не всякі знають дорогу. 
 
Микола Васильович Гоголь. 
 
  
ЩОСЬ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ. Що начудив Хома Лукич
 
 
 
– Що там за лицар? Підійди дізнайсь, 
 
Нащо став на шляху – на славу дами 
 
Чи просто так гарцюючи?
 
Френсіс Бомонт, «Лицар Полум'яніючого Макогона».
 
 
 
– А хто це – Тізба? Мандрівний лицар?
 
– Ні, це дама...
 
Вільям Шекспір, «Сон літньої ночі».
 
 
 
– Чи мо́є діло – кінь і меч?
 
Куди йти звідси прирече́на?
 
Я буду тут – 
 
Бо наречена.
 
Даниїл Хармс, «Архітектор».
 
18 – 26 жовтня 1995 року.
Теплим осіннім ранком 18 жовтня 1995 року, коли промені ви­східного сонця пестили золоте листя, як пальці піаніста кла­віатуру рояля, ґрунтовою дорогою, що витягнулася в мальовни­чому жовтневому пейзажі, переміщалися два вершники. 
Вони наближалися до дерев'яного моста через річку Рідину, щоб переїхати на інший берег. 
Павутиння серед гілок придорожніх дерев, обсипане крапельками роси й опромінене ранковим сві­тилом, прикидало­ся діамантовими мереживами.
Наїзники були лицарями Напів­круглого Столу. Один із них звався лицарем Ярославом, другий – бароном Андрієм Цині­ком. 
Як і інші лицарі Те­рентопського королівства (і придворні й незалежні), ці двоє, залишивши столицю – місто Жорикбург, – тепер на прохання терентопського короля Жорика Дев'ятого мандрували країною в пошуках драконячого яйця, котре було ви­крадено 18 вересня 1995 року, тобто рівно місяць тому, з Абрикосової печери, що в Каменіані. 
Як і в інших лицарів цієї країни в цей період, у Ярослава з Андрієм Циніком була ксерокопія порт­рета таємничого суб'єкта, який підозрювався в організації цього викрадення, і який тепер десь ховався, напевно, із цим ви­краденим яйцем. 
Як і решта тамте­шніх доспі­хоносців, ці двоє їздили від одного населеного пу­нкту до іншо­го й опи­тували жителів, пред'являючи їм для впі­знання зобра­ження мерзотника. 
Загалом же пошуки викрадено­го драконячо­го яйця лицарями Терентопського королівства отри­мали офі­ційну на­зву Велика Яєчна Експедиція, нагадує чи­тачеві Автор цих писань. 
На жаль, поки що ніхто з опита­них намальованого не впізнав, і не повідомив нічого нового щодо цієї справи. 
  
Коли в полі зору лицарів Ярослава та барона Андрія Циніка з'явилися ріка, котра під променями вранішнього світила виблискувала немов нова кольчуга, що ту довгу вологу смугу перетнула смуга коротка й суха, дерев'яна, вони помітили: перед мостом га­рцює кінь із наїзником.